Реформи в Україні – реформа Верховної Ради

17 березня 2016 року Верховна Рада України прийняла постанову, якою затвердила 52 рекомендації місії Європейського парламенту як основу внутрішньої реформи українського законодавчого органу. Таке рішення підтримали 240 нардепів при мінімальній необхідній кількості 226 голосів.

Це Постанова №4219 “Про заходи з реалізації рекомендацій щодо внутрішньої реформи та підвищення інституційної спроможності Верховної Ради України”.

Серед всього іншого, в рекомендаціях говориться про необхідність створення цілісної концепції законодавчого процесу, який буде базуватись на значно посиленій координації між суб’єктами права законодавчої ініціативи. Згідно постанови, була створена робоча група, в яку увійшли українські та європейські депутати, для розробки концепції реформування Ради.

 

Серед інших рекомендацій зазначено такі (основні моменти реформи):

  1. Розробити та схвалити стратегію переходу до електронного парламентаризму, а саме переведення у цифровий формат документообігу. Для цього необхідно збільшити кількість ІТ спеціалістів.
  2. Забезпечення права громадян України коментувати законопроекти. Вже існуючий веб-портал Комітету ВРУ з питань європейської інтеграції містить розділ під назвою «Законопроекти, подані на обговорення», проте громадяни мають можливість лише переглядати матеріали, що подані на цьому порталі, але не можуть брати безпосередню участь у їх обговоренні.
  3. У структурі ВР наступного скликання пропонується передбачити меншу кількість комітетів (орієнтовно 20), які мають чітко співвідноситись зі сферами відповідальності міністерств.
  4. Для забезпечення пропорційного представництва народних депутатів у парламентських комітетах та парламентських делегаціях пропонується, починаючи з наступного скликання ВР, запровадити методику розподілу посад за принципом «Д’Ондта» (один із способів розподілу мандатів при пропорційному представництві виборчої системи).
  5. Прийняття рішень більшістю присутніх при наявності кворуму (наразі ж необхідна більшість конституційного складу).
  6. Заробітні плати депутатів повинні бути на гідному рівні, задля попередження хабарництва. Разом з тим, повинні існувати надійні механізми бюджетного контролю та аудиту парламентських витрат з метою забезпечення прозорості.
  7. У структурі Апарату ВРУ повинен бути створений окремий підрозділ з питань міжпартійного діалогу (посередницький відділ).
  8. Розробити у ВРУ Кодекс поведінки народного депутата. Для підтримки належного порядку під час проведення пленарних засідань рекомендується започаткування роботи інституту парламентських приставів. Також пропонується розробити систему штрафів.
  9. Кожен комітет ВР повинен щорічно розробляти та затверджувати річний робочий план здійснення нагляду (контролю) за виконавчою гілкою лади, що дозволить здійснювати контрольні повноваження системно, а не ситуативно.

 



Для кращого розуміння процесу реформування Верховної Ради України, окрім вище зазначеної постанови, бажано також ознайомитись із документом Європейського парламенту під назвою «Доповідь та дорожня карта щодо внутрішньої реформи та підвищення інституційної спроможності Верховної Ради України» за цим лінком.