Чи можлива анонімність, конфіденційність чи приватність в Інтернеті?

Сьогоднішній огляд присвячений людям, для яких важливе питання конфіденційності в Інтернеті, та хто цінує свої особисті дані. Давайте розберемо цю тему стисло та простими словами. Привідкриємо правду про те, чи справді приватний режим є приватним, чи справді ваша конфіденційність в Інтернеті захищена та чи можна залишатися в Інтернеті анонімним?

 

Кругообіг інформації та даних у Web

Як не крути, але Інтернет — це дуже чудовий винахід. Принаймні, він максимально підвищив   рівень доступу до світової інформації. Хоча, нажаль, часом і до тієї інформації, яка повинна була би залишатись конфіденційною.

Уявіть собі ситуацію: ви щось наполегливо шукаєте в Інтернеті, — скажімо, ви хочете щось подарувати своїй другій половинці. До цієї події ще майже місяць, але ось сюрприз — вже за кілька хвилин веб-серфінгу реклама саме цього подарунку починає з’являтися практично на всіх сайтах, які ви відкриваєте в браузері. Випадковість? Не зовсім.

Всі дані вашого пошуку, веб-серфінгу, інтернет-замовлень — все це фіксується, записується та піддається аналізу. Ви і не замислювались, як багато «генеруєте даних» — даних, які хочуть отримати різні особи, організації або компанії. Процес збору ваших даних прикривається «благородною метою» — для кращої персоналізації та щоб допомогти вам покращити ваш онлайн-досвід. Але важко відмежувати «корисну» персоналізацію від вторгнення у ваш особистий простір та конфіденційність.

Правда є спеціальні документи, які повинні регулювати відстеження, зберігання та використання даних — Політика Конфіденційності, — хоча їх майже ніхто і не читає. Окрім, скажімо, юристів великих компаній, коли їм потрібно якось пояснити масовий витік персональних даних. Коли, наприклад, одна велика соціальна мережа буквально продає особисті дані користувачів, а потім ці дані використовуються в політиці для маніпулювання виборцями.

Основна суть Політики конфіденційності полягає в тому, щоб захистити користувачів та пояснити їм, як той чи інший сайт використовує їх конфіденційні дані. Але на практиці виходить, що з допомогою цих документів, великі корпорації прикривають в першу чергу самих себе. Може і тому, ці документи завжди такі довгі, складні та заплутані?

 

Чи є можливим анонімний веб-серфінг?

За різними даними, на переважній більшості сайтів, а це практично більше 80%, вбудовані коди відстеження. Це також можуть бути і кукі (cookies), різні вебвізори, коди аналітики і тому подібне. Можна сказати, що майже кожен наш крок відстежується та контролюється в Інтернеті.

Навіть якщо ви не параноїк, вас це може трохи бентежити. Оскільки неможливо зберегти абсолютний рівень конфіденційності в Інтернеті. Навіть, якщо вам і немає чого приховувати. Це є реаліями сучасної цифрової епохи, коли доводиться замислюватись про збереження конфіденційності. І тут ми підходимо до питання досягнення максимального (зверніть увагу, що не абсолютного) рівня приватності у Вебі. Ось вам спойлер: нажаль, не існує поки що інструмента, який на 100% збереже вашу приватність. Неможливо отримати доступ до Інтернету, не залишивши жодного сліду.

 

Як досягти максимального рівня конфіденційності у Web?

Щоб цього досягти, вам доведеться зробити дуже багато змін щодо своєї повсякденної цифрової діяльності, включно з заміною операційної системи, браузера, пошукової системи, e-mail пошти, і так далі. Але всі ці питання виходять далеко за рамки сьогоднішньої теми. Тож, ми розглянемо лише найбільш популярні кроки та інструменти, і дуже стисло.

• Читайте політику конфіденційності. Перевірте, які дані веб-сайт або програма збирає, як використовує їх, чи ділиться та/або продає їх третім особам, навіть у маркетингових чи рекламних цілях. Сюди ж можна віднести і дозволи комп’ютерним програмам, які можна спробувати знайти в ліцензійній угоді.
• Не публікуйте самі свої ж важливі дані. Кілька разів перевіряйте інформацію перед тим як щось постити в соцмережах чи блогах. Щоб ненавмисно не розголосити свою особисту інформацію, як-от адресу, номер телефону чи номер банківського рахунку, тощо. Краще взагалі уникати використання соціальних мереж, якщо ви турбуєтесь про свою анонімність.
• Використовуйте складні паролі. Навіть якщо ви все ж таки наважились використовувати соцмережі або інші сайти з реєстрацією, використовуєте хоча б складні паролі для своїх облікових записів. Для цього можете скористатися, наприклад, нашим онлайн-генератором складних паролів.
• Відключіть використання файлів кукі у веб-браузерах. Там зберігається дуже багато інформації про вашу онлайн-діяльність. Натомість, на деяких сайтах у вас буде обмежено можливості по їх комфортному використанню.
• Використовуйте безпечну операційну систему (ОС). Якщо уявити вашу приватність будівлею, тоді вашу ОС можна представити у вигляді фундаменту. Навіть якщо ви використовуєте захищені сервери, сховища, акаунти, паролі, браузери, пошукові системи тощо, сумнівні операційні системи зведуть всі ваші зусилля нанівець.
• Використовуйте VPN (віртуальну приватну мережу — ВПМ). Цей сервіс дозволяє шифрувати частину веб-трафіку. Він може приховувати вашу IP-адресу, і навіть деякі дані від вашого інтернет-провайдера (ISP). Альтернативно можна використовувати проксі сервер. Проксі-сервери (Proxy) діють як посередники між вашим пристроєм і веб-сайтами, які ви відвідуєте. Хоча проксі-сервери шифрують лише IP-адресу вашого пристрою, але не весь веб-трафік.
• Використовуйте зашифрований додаток для обміну повідомленнями. Є спеціальні програми, які дозволяють обмінюватись зашифрованими повідомленнями. Але, нажаль, час від часу з’являються повідомлення про злам таких систем, або й навіть їх недобросовісну поведінку.
• Використовуйте безпечний браузер. Основні гравці на ринку веб-браузерів не можуть довести, що не використовують ваші дані, а деякі навіть «збирають» дуже багато ваших даних. Альтернативою може слугувати використання анонімного браузера Tor, який тричі шифрує вашу IP-адресу та веб-активність. Однак і у нього є недоліки, і можливо навіть вразливості. Тож, тут можу лише порекомендувати використовувати весь комплекс інструментів з цього списку.
• Використовуйте зашифроване сховище. Якщо ми вивантажуємо свої фото чи відео на хмарні диски, дуже важко їх потім захистити. Надійним сховищем може слугувати фізичний диск на вашому комп’ютері, який обмежено від доступу до мережі та який має надійне шифрування.

 

Чи забезпечує режим інкогніто анонімність веб-перегляду?

У вас може виникнути питання: «хіба недостатньо, що я включив (використовую) режим анонімного перегляду (інкогніто) у браузері»? Шкода, але відповідь — ні, цього недостатньо.

Веб-сайти все ще можуть збирати дані про вашу діяльність, включаючи вашу IP-адресу, сторінки, які ви відвідуєте, і посилання, які ви натискаєте. Крім того, ваш Інтернет-провайдер може відстежувати та реєструвати ваш інтернет-трафік, навіть якщо ви використовуєте режим анонімного перегляду. Режим анонімного перегляду не шифрує ваш інтернет-трафік, тобто ваші дані все одно можуть перехоплювати та контролювати хакери чи державні установи.

На відміну від VPN, режим інкогніто не є анонімним. Все, що він робить, це стирає вашу історію та кеш після того, як ви закриєте веб-переглядач (браузер). Так, особа, яка буде користуватись вашим пристроєм після вас, не побачить вашу історію відвідування Інтернету. Однак ваш інтернет-провайдер (ISP —  Internet Service Provider) або уповноважені державні установи можуть продовжувати бачити все, що ви робите в Інтернеті, включно з IP-адресою вашого пристрою.

Загалом, на відміну від звичайного перегляду, режим анонімного перегляду може лише вимикати зберігання файлів cookie, історії та деяких даних, що зберігаються локально на вашому пристрої.

До популярних та виправданих варіантів використання режиму анонімного перегляду можна віднести лише кілька ситуацій:

1. При пошуку не відверто конфіденційної (компрометуючої) інформації в Інтернеті
2. Для одночасного входу в кілька облікових записів на одному веб-сайті
3. Щоб отримувати неперсоналізовані результати при пошуку (що не базуються на основі вашої історії веб-перегляду)
4. Коли ви використовуєте загальнодоступний або спільний пристрій