Гора Піп Іван (Мармарош), маленькі гірські озера, довгі траверси, невеличкий турприют – все це дихає неймовірним спокоєм та єднанням із природою. В горах незвично тихо після метушні міста.
Високо в горах здається, що простягнеш руку і доторкнешся до дерев внизу, але ні – тебе розділяють кілометри відстані та сотні метрів висоти.
Ввечері, коли сідає сонце і ти вечеряєш біля вогнища, відчувається присутність тут і зараз, ніяких зайвих думок. Красиво і спокійно! Напевно, горянином бути не так вже й погано!
Насолоджуйтесь!
Автор фотографій: Nikita Yurenev
