Вдосконалюємо свою дикцію – практична вправа скоромовками

Вдосконалюємо свою дикцію – практична вправа скоромовками



Дикція або вимова слів відокремлює гарну промову від поганої промови. Те, як ми вимовляємо слова, формуємо звуки своєю мовою, визначає у нас наявність (або навпаки – відсутність) чіткої дикції. Гарна та чітка дикція – це ясна, точна і зрозуміла вимова.

Удосконалювати свою дикцію – це значить подбати про те, щоб за допомогою звукового потоку мови вміти донести слухачам своє повідомлення. Щоб вони вас не тільки слухали, але й чули, і розуміли.

Навіть якщо ви не актор, не співець і не оратор, – вам не завадить поліпшити дикцію.

В даній статті ми спробуємо це зробити за допомогою практичних вправ – читання скоромовок.

Як говорив великий Костянтин Сергійович Станіславський:

Від довгого і багаторазового повторення одних і тих же слів в скоромовці мовний апарат налагоджується настільки, що привчається виконувати ту ж роботу в найшвидшому темпі.

 

Тому, намагайтеся якомога більше читати вголос скоромовки, поступово збільшуючи швидкість читання. І пройде зовсім небагато часу як ви помітите, що ваша мова і дикція стануть виразними, яснішими та зрозумілішими.

 

 

В четвер четвертого числа в чотири з чвертю, чубатий лігурійский регулювальник регулював в Лігурії, але тридцять три кораблі маневрували, маневрували, та й так і не виманеврували, а потім протокол про протокол протоколом запротоколювали, як гуска грає на гітарі, гелготить гусак гагарі, горобець гука грака, гава гатить гопака, як інтерв’юер брав інтерв’ю у лігурійського регулювальника чисто, та не зовсім чесно рапортував, та не дорапортував, та й так зарапортувався про прикру погоду щоб інцидент не став претендентом на судовий прецедент, лігурійский регулювальник акліматизувався в неконституційному Константинополі, де рогаті реготухи реготом гиготали і кричали турці, що був вчорну обкурений в дзюзьку: не кури, турко, трубку, купи краще сніп катапульт, краще катапультів зі снопів купи, а то прийде бомбардир з Бранденбурга бомбами забомбардує за те, що хтось у нього півдвору рилом зрив, вирив і підрив; але насправді турка не був у курсі, та й Клара в коралях в той час кралася крально, поки Карл у Клари корали крав, за що Клара у Карла вкрала кларнет; але ж гріх – не сміх – не вкладеться в горіх, зате розсердилася удова – приховала в сараї всі дрова: одні дрова, другі дрова, треті дрова – не вмістилися всі дрова, і два дроворуби, два дровоколи для Варвари відсунули дрова вшир двору назад на дров’яний двір, де часом чахнула чапля, була схудла чапля, а згодом гигнулась чапля; а потім по шосе Саша пішов, Саша на шосе саше знайшов; Сонька ж подружка Саші йшла по шосе і жувала грушку, та до того ж у Соньки-вертушки в роті ще й три ватрушки, хоча їй і не тяжко з ватрушками в роті паламаря перепонопаламарити, перевипонопаламарити – дзижчить, як жужелиця, дзижчить, що аж паморочиться: що вахмістр з вахмістршою, ротмістр з ротмістршою, що у вужа вужата, а у їжака їжачата, а у нього високопоставлений гість грав злість, і тисячу шістсот шістдесят шість пирогів з сиром із сироватки від сірої скотинятки, про все про те всім коло двору дзвони дзвоном роздзвонювали, та й так, що навіть Костянтин зальцбуржський з-під бронетранспортера констатував: як всі дзвони не поперевидзвонювати, так і всіх скоромовок не перевискоромовити – але спроба не проба, піймав не спіймав, а погнатися ж можна!

 



Напишіть тут свою думку/питання

Ваша пошта не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *